Таке

Вона весь час хоче змінитися, весь час плаче і фарбує очі невміло. У неї сотня фотографій в інтернеті, і вона вважає їх класними. Її так легко образити, легко плюнути їй у душу. Вона така наївна, що мені аж деколи страшно. З нею так складно, що часто я намагаюся просто не слухати її і відповідати на все згодою. У неї за 17 років ще жодного разу не було хлопця. І закохується вона в тих, хто їй 100% розіб'є серце. Вона мріє щоночі, вірить, що Він зверне на неї увагу... А все закінчується тим, що її посилають. Господи, ну почни ж ти щось робити для того, щоб таке не повторювалося весь час. Так, вона не красуня, але ж не в красі щастя. Характер, шарм, харизма... Проте вже за кілометр видно, що вона із Василькова. Вона старанна, чудово вчиться, але ж не тільки у світлому розумі вихід. Хлопці не люблять надто розумних.

Вона весь час дзвонить: порадь щось. Та я б з радістю, але вона слухає і повз вуха пропускає. Її нав'язливість її ж і губить. Мріє про чоловіка не слюсаря-сантехніка-електрика, а про чиновника-помічника депутата-юриста-лікаря. Я щиро бажаю їй тільки добра, але це смішна наївність у даний момент. Треба змінюватися, вдосконалюватися, перестати весь час скиглити і за все на світі переживати.

Лишається тільки вірити, що вона зміниться кардинально. І що тут скажеш...